⬥ Смак: Свіжий, ароматний, ягідний і трохи ностальгійний хайбол.

⬥ Історія: Є запахи, які миттєво повертають у літо.
Наприклад, свіже листя чорної смородини, залите гарячою водою на кухні десь на дачі.

Black Leaf починається саме з цієї пам’яті.
Смородиновий характер Tanqueray Royal зустрічається з бергамотовим чайним кордіалом, легкою полуничною нотою та цитрусовою свіжістю. Далі — холодна содова й легка карбонізація, яка робить коктейль свіжим, як ранкове повітря після дощу.

⬥ Смак: Свіжий, кислуватий, ароматний — але глибший, ніж здається з першого ковтка.

⬥ Історія: Іноді класика просить невеликої пригоди.

Velvet Aviator — це наша інтерпретація легендарного коктейлю Aviation, але з новим характером. У центрі — оксамитовий смородиново-ванільний профіль Tanqueray Royal, який відкривається через прозорий апельсиновий кордіал, яскравий цитрус і ледь відчутний ветивер.

Коктейль для тих, хто любить класику… і трохи польоту поза її межами.

⬥ Смак: Ягідно-горіховий, кисло-солодкий, з тютюновою ароматикою та легкою землистою гірчинкою. 

⬥ Телеграма: ВІННИЦЯ КМ 14 ЖОВТНЯ 1805 ТЧК
ДО ПАНА АДАМА ПРУШИНСЬКОГО ТЧК
КАМ’ЯНЕЦЬ ТЧК

СПУСТИВСЯ У ПІДЗЕМЕЛЛЯ ТЧК
СТІНИ ДИХАЮТЬ ВОЛОГОЮ І МОВЧАННЯМ ТЧК
ЄЗУЇТИ ЗАЛИШИЛИ БІЛЬШЕ КМ НІЖ МОЛИТВИ ТЧК
МІСТО НАД БУГОМ ХОВАЄ ЩОСЬ БІЛЬШЕ ТЧК
КАЖУТЬ КМ Є ХІД ДО СТАРОЇ ЦУКРОВАРНІ ТЧК
ПОВЕРНУСЯ ТИРЕ РОЗПОВІМ ТЧК

ТЕОДОР ВЕРБИЦЬКИЙ ТЧК

⬥ Смак: Свіжий, цитрусово-трав’яний, із легкою гірчинкою грейпфрута та ароматом шафрану.

⬥ Лист: «Тату, сьогодні бачила неймовірне.
Пан Пирогов проводив операцію. Все — спокійно, точно, мов молитва.
Він говорить стиха, руки впевнені. У погляді — ні тіні сумніву. Він, до речі, першим дав наркоз на полі бою.
Дякую, що розповів мені про нього. Хочу знайти тут собі кімнату та попроситись у фельдшерство. 
З теплом —
Марія Т. Вербицька»

⬥ Смак: Кисло-солодкий, щільний, фруктовий.

⬥ Лист: «Коханий Юрію Броніславовичу,
пише вам ваша славетна Марія. 
Хочу тепер аби ви називали мене саме так — нині у Вінниці усі так кажуть. 
Вінниця зустріла мене спокійно. Тут мʼяко світить сонце, і Буг несе свої води ліниво, як і належить у середині квітня.
Я була на пошті — відправляла пакунок пані Іполиті, потім прогулювалася базарною площею, де продавали квіти в кошиках. А ввечері зайшла до знайомих на Артинова. Там було кілька осіб, здебільшого місцева інтелігенція. Говорили про плани на літо, не без легких пліток.
На столі був напій, який мені подали, не сказавши назви. Щось цікаве, аристократичне. Розкуштувала бузину, запашний персик та квасний сироп.
Я подумала про Вас.
Якщо бути відвертою — той напій був схожий на Вашу манеру кохати: терпкий, спокійний, витриманий.
Схильна думати, що Ви би його схвалили.
За тиждень буду вдома —
Ваша славетна.»

⬥ Смак: Свіжий, квітково-базиліковий, весняний. 

⬥ Лист: Вінниця, квітень 1890 року.

Від Ольги Юріївни Вербицької до батьків Марії Теодорівни і Юрія Броніславовича, Одеса

«Мої любі,
Щодня чекаю вістки від вас — іноді здається, що чутно, як летять слова.
Сьогодні на пошті розповідали: у Козятині відкрили станцію для поштових голубів. Мають десятки — навчені літати аж до Львова, Варшави й навіть Відня. Один долетів за три години. Уявляєте?
Може, наступного листа голубом передам. Хіба видко буде.
Мамо, я знаю — ви скучаєтесь. Але я прошу, тримайтеся. Вітер з моря мусить підживити душу і поправити здоровʼя. 
Вінниця тиха. Бузок скоро зацвіте. 
Тато, обійміть її за мене.
Ваша Оля»

P.S. Пропонуємо тобі згадати когось близького і написати лист, надіславши його з адреси «ПОЛУНОЧНИКІВ». Разом із цим коктейлем попросити у адміна чи бармена папір та конверт. А ми дбайливо надішлемо твій лист адресату.

⬥ Смак: Солодко-вишневий із шоколадом, збалансований гіркуватими травами та теплом коньяку.

⬥ Лист: Вінниця, грудень 1910

Від Оксани Вербицької до старшого брата Івана, який служить у Кам’янці

«Любий Іване,
Пишу тобі просто з куліс нашого нового театру, який сьогодні вперше відкриває двері містянам. Ти навіть не уявляєш, який він ошатний — наче маленька столиця виросла між базаром і бруківками.
У ложах — панянки в найкращих сукнях, шелест віял, аромат троянди й ірису, такий густий, що його майже можна покласти на ноти.
За хвилину я вийду до рояля. І думаю про тебе: як би ти сміявся з наших переживань, як би пишався, що в рідній Вінниці з’явився театр.
Коли повернешся, обіцяю провести тебе сюди. Хочу, щоб ти побачив, як наша Вінниця вміє бути красивою, коли дуже цього хоче.
Твоя Оксана»

⬥ Смак: Елегантно фруктовий, з цитрусовою свіжістю, делікатною квітковою гірчинкою та міцним характером у стилі мартіні.

⬥ Лист: Вінниця, квітень 1936 року 
Від Андрія Вербицького до Івана Лавровича, Умань

«Іване,
Уяви собі — у сезон подільських абрикосів я одружився. Звати її Соня, Софія. Розумна, спокійна, з тими очима, що не відводять погляду.
Після вінчання зібралися у «Савої». Тепер він носить назву «Червона Вінниця». Ти пам’ятаєш його: колони, оркестр, столи, які ще пам’ятають уряд УНР та революційний комітет, перший у місті ліфт. 
Кажуть, на початку століття тут зупинялися і купці, і військові, і просто закохані.
А тепер — ми. І то був добрий день.
Приїжджай. Зустрінемось, як колись.
Твій Андрій»

⬥ Смак: Ніжний, молочний, кисло-солодкий, з легкими нотами ванілі й тархуну — як пломбір під каштанами і дитинство біля автомата з газованкою.

⬥ Лист: Вінниця, травень 1990 року
Від Павла — бабусі Ірині та діду Олегу, в Ялту

«Бабцю, діду,
Як відпочивається?
Я отримав табель. Не весь ідеальний, але з математики — п’ятірка, а з малювання — чотири. Тато сказав, що це добре, а мама — що треба святкувати кінець школи.
Мене повели в кафе — там, під каштанами, де ти колись пила свій чай з лимоном. Ми замовили всі смаки пломбіру. Він був такий холодний, що зуби дзвеніли — але смачний!
А потім ми підійшли до автоматів пити тархун! Я натиснув кнопку, і вода як зашипіла! Зелена, з пузирями. Тато сказав: «Оце вже серйозно — канікули почались».
Я трохи боюсь вашого листа — думаю, спитаєте, яка оцінка з історії. Але напишу чесно: трійка. Обіцяю виправити.
Коли повернетесь?
Обіймаю сильно.
Павлуша»

⬥ Смак: Квінтесенція чаю та цитрусів: кисло-солодкий, з виразним чайним тілом.

⬥ Лист: Ганні Вербицькій, від твого брата Степана.

«Люба Ганно,

Пишу з потяга Вінниця – Київ. Щойно відірвались від перону, і я вже замовив чай. Потяг — дивний транспорт: романтичний, неспішний. Поруч зі мною інтелігентний професор, збирається пригостити бутербродами. А я тихо стримую бурчання в животі — на потяг ледь встиг, а поїсти не вдалось. Взяв із собою лише той смачний хліб, що постійно просять привезти хлопці у Києві.

Хочу, щоб ти владнала плани і приїхала із Польщі на Різдво. Ти ж знаєш, батьки чекають, а я не витерплю, якщо всі розмови за столом будуть про моє одруження.

Ну все, питиму чай. Вип’ю три стакани з цукром, з’їм бутерброд — і трішки посплю. Головне — не пропустити станцію. Обіймаю і чекаю під Різдво! Поїдемо до бабусі колядувати, як у дитинстві.»

⬥ Смак: Свіжий і легкий смак яблука з квітковими нотами сичуанського байдзю та бузини, на посмаку — ніжні нюанси суниці.

⬥ Telegram: Листопад, 2020.

«Ваня. Ваняяяяя, що ж ти слухавку не береш?

Запишу тобі голосове, раз такі справи. Я дожартувалась, рейс затримали, тому я тепер офіційно тут ночую, хе-хе. Кажуть, якісь там погодні умови в Єгипті, але ну як так? Мені здається, там завжди одне — пісок і сонце, сонце і пісок. Випила вже дві кави, і це лише за 10 хвилин. А ще розговорилась із жіночкою на стійці реєстрації. Ти ж мене знаєш — я багато розмовляю, коли стресую. Але тут я вже слухала. Вона там працює вже давненько. Розповідала про ті списані літаки, які в Вінниці колись перетворили на кінотеатри. Біля того ІЛ-14 у дворі Будинку офіцерів показували фільми, а квитки продавала бухгалтерка, яка вдягала форму стюардеси — бо так «правильніше». Уявляєш?

Так, ну що. Бачу вільне сидіння, сяду і буду рахувати години до відправлення. Набери мене, як послухаєш. Мені нуууудно.»

⬥ Смак: Тропічний, свіжий, хмільно-пряний, із легкою гірчинкою фернету та виразною ананасовою ноткою.

⬥ Лист: Вінниця, серпень 2023 року
Для тебе — на 20-річчя,

«Доню,
Якщо читаєш це — значить, ти вже пакуєш рюкзак.
Двадцять — гарний вік, щоб вирушити. Особливо — в Каміно.
Знаю, як ти мріяла пройти великий Шлях Якова по території Іспанії, і дякую, що погодилася пройти зі мною спочатку наш подільський Шлях. 
Каміно Подоліко — це не просто стежка між Вінницею, Баром, Кам’янцем і Хотином. З 2023 року цей маршрут став частиною великої мережі Camino de Santiago — вперше в історії офіційно визнаним паломницьким шляхом з України. 
Пакуй рюкзак та купуй квиток на Інтерсіті до Вінниці. Сходимо на коктейль у “Полуночники” та обговоримо наш план. Відпустку я вже взяв!
Твій тато
Павло»

P.S. Шлях Каміно де Подоліко стартує з вулиці Соборної — неподалік від “Полуночників”, від пам’ятника пілігриму.

⬥ Смак: Насичений і багатошаровий — з димною торф’яністю віскі, яку м’яко підтримують ноти білого какао та хересу. Помірно солодкий.

⬥ WhatsApp: Вінниця, жовтень 2024 року
Від Павла — племінниці Софії

«Привіт, Соню. Записую голосове, поки за кермом. Батьки сказали, що ти виграла першість міста з шахів. Як я цьому тішуся!
Сьогодні заїхав до нашого шахового клубу. Великі вікна, тиша, клацання годинників. Сидів і дивився, як хлопчина з педагогічного грає проти сивого тренера. Ніхто не поспішав. Партія тривала довше, ніж будь-яка наша родинна вечеря. І я подумав: життя справді схоже на шахи — стратегія важливіша за швидкість.

Наступного тижня буду у Львові — давай зустрінемось на шахову партію. Хочу обіграти чемпіонку!»

⬥ Смак: Свіжий і прозорий, мов ковток води після довгої прогулянки. Бергамот і виноград дають легку цитрусову прохолоду, абрикос додає сонячної теплоти, а м’ятна пастила з горечавкою створюють довгий і дорослий посмак.

⬥ Telegram: Вінниця, жовтень 2025 року
Від Софії — непрочитане

«Альон, я вже під Вежею.
Ну класика ж: ти запізнюєшся, а я чекаю!

Боже, усі у Вінниці завжди зустрічаються під Вежею. Це ж як серце міста — куди б ти не йшов, усе одно опинишся тут. Стою й згадую, як ми дітьми крутилися тут, а батьки розповідали, що й вони на побачення тут зустрічалися.

Чуєш? “Щедрик” бамкає. Ох, і ностальгія!
Давай швидше — погода не шепоче».

⬥ Смак: Свіжий, збалансований і виразний, з яскравою малиновою кислинкою, горіховою ніжністю фісташки та легкою солоною ноткою.

⬥ Історія: Об’єднати три неймовірні коктейлі в один? Легко!
Ніжний смак малини — від бестселера Clover Club, горіховий смаковий профіль — від Amaretto Sour, а текіла з сіллю запозичена з Margarita.

Що могло надихнути барменів Полуночників на створення такого міксу? Звісно, Азія — місце, де кисле поєднується з солоним, підсилюється солодким, заливається гострим соусом і смакує так, що важко повірити.

Нехай і цей коктейль вразить не менше!

⬥ Смак: Шоколадне печиво з ніжною полуничною піною.

⬥ Історія: Це сталося у корчмі Toll House Inn у штаті Массачусетс. Ні, це не початок детективної історії — саме тут вигадали легендарне шоколадне печиво, крихти якого згодом стали додавати всюди: ними посипали торти, морозиво та майже кожен пристойний десерт.

Ми не могли проігнорувати цю історію й створили віскі-коктейль зі смаком шоколадних крихт.

Варто скуштувати.

⬥ Смак: Свіжий, яскраво-ягідний, з легкою кислинкою лайма та м’якою солодкістю агави.

⬥ Історія: Знаємо, ти вже встиг полюбити Tommy’s Margarita. А ми підготували новий сюрприз — твіст із малиновою текілою, агавою та лаймом.

З досвіду скажемо: коктейль із малиною — зазвичай дууууже смакує.

Спробуй і скажи нам, що тобі більше до вподоби: новий Tommy Berry чи вже улюблений Clover Club?

⬥ Смак: М’який, тропічний і з легкою гречаною ноткою.

⬥ Історія: Той самий легендарний коктейль від «ПОЛУНОЧНИКІВ», що об’їздив усю Україну й половину світу. Авторський, характерний, ностальгічний.

Ми настояли ром на гречці, додали молочних і тропічних нот за допомогою milk punch — і створили сучасну версію улюбленої гречаної каші з молоком. Ти будеш здивований!

⬥ Смак: Гірко-солодкий, з трав'яними нотами та цитрусовим відтінком.

⬥ Історія: Популярний аперитив на основі вермуту та джину. Найстильніший коктейль із приємною гірчинкою. Вічна класика.

Легенда розповідає, що граф Камілло Негроні попросив свого друга — бармена Форско Скарселлі — підсилити міцність улюбленого коктейлю, Американо, замінивши содову на джин. Скарселлі додав апельсиновий гарніш замість лимонного — і Негроні побачив світ.

Як кажуть справжні поціновувачі: «Для Негроні немає невідповідного сезону».
Тож — Negroni, please!

⬥ Смак: Гірко-солодкий, із димними, шоколадними та пряними нотами.

⬥ Історія: Якщо до ацтеків, що жили на території Мексики й залишили по собі безліч загадок, є чимало питань, то з коктейлем Aztec Negroni все цілком зрозуміло. Мескаль, бітер та вермут із шоколадним посмаком ідеально поєднуються та залишають приємне враження.

Легенди розповідають, що ацтеки вважали какао даром богів і використовували його у ритуалах — тож не дивно, що цей коктейль відсилає до глибоких, темних, майже сакральних смаків. Aztec Negroni — це шана давній культурі й сучасне мистецтво міксології в одному келиху.

⬥ Смак: Копчений, гіркуватий, з нотами пряного рому та трав’яного вермуту.

⬥ Історія: Тут народилося реґі, жив Боб Марлі, а ямайський ром лився рікою. Ми про Кінґстон — столицю Ямайки, яка дала назву ще одній варіації Negroni. Саме так, цей Negroni — на ромі замість джину, тож він миттєво переносить тебе у спекотну гущу ямайської культури.

⬥ Смак: Гіркувато-ягідний з глибокими кавово-шоколадними нотами, пряний і округлий, із солодким акцентом червоного вермуту.

⬥ Історія: Є стільки варіацій Negroni — чому б не спробувати авторський Negroni Arabica, створений у нашому барі?

Ягідний джин і кавовий Campari навіюють атмосферу східної ночі з кавою по-східному.
До того ж, цей коктейль зібрав безліч захоплених відгуків в одному з найстаріших барів Києва — Barman Dictat.

⬥ Смак: Гірко-свіжий, із фруктовим та ігристим характером.

⬥ Історія: Мікрохвильовка, суперклей, чайні пакетики — список випадкових винаходів можна продовжити… Negroni Sbagliato.

Якби одного вечора бармен італійського бару Basso не переплутав пляшки й не налив ігристе замість джину, світ і досі не смакував би цим коктейлем.

Легка та приємна версія для поціновувачів Negroni.

⬥ Смак: Сухий, трав'яний і злегка гіркуватий.

⬥ Історія: Той самий Негроні, тільки майже прозорий і незвичний. Трішки вишуканості завдяки трав’яному лікеру, джину та сухому вермуту — і коктейль набуває ще більшого шарму. Його хочеться пити неквапливо, ведучи розмови з місцевими художниками. Цей варіант відкриває знайомий смак по-новому — чистіший, тонший, мов акварельний ескіз на пергаменті. Кожен ковток — як легкий штрих пензля, що залишає після себе натяк на гіркоту, аромат прянощів і м’яку цитрусову свіжість. Ідеальний супутник вечорів, коли місто затихає, а творчість тільки прокидається.

⬥ Смак: Гіркуватий, трав’янистий, з нотами цитрусових і легкою ігристістю.

⬥ Історія: Для тих, хто полюбляє гірчинку в смаку. Вперше приготований барменом Гаспаре Кампарі, цей лонг-дрінк складався всього з трьох інгредієнтів: червоний вермут, біттер Campari та содова. Але саме 150-річна історія робить цей італійський коктейль по-справжньому особливим.

Як вода розбавляє еспресо, роблячи каву менш міцною, так і содова в Americano пом’якшує коктейль, роблячи його легким і питким.

P.S. Цей коктейль припав до смаку режисерам — саме тому його можна побачити і в «бондіані», і у фільмі «Турист» із Джонні Деппом.

⬥ Смак: Солодкий, мигдальний, з яскравою кислинкою і м’якою текстурою.

⬥ Історія: Amaretto Sour з’явився у 70-х роках — у часи, коли італійські лікери почали входити в моду у Штатах. Американцям було важко полюбити їхню гіркоту, але італійці не здавалися. Нарешті до США потрапив солодкий, горіховий і смачний Amaretto Disaronno. Перший варіант коктейлю народився у дешевому диско-клубі — він був надто солодкий і просто жахливий.

Та Amaretto Sour дали ще один шанс — і нам пощастило! Сьогодні ми насолоджуємося його кращою, збалансованою версією.

⬥ Смак: Свіжий, апельсиново-цитрусовий, з легкою гіркуватістю та ігристою солодкістю. 

⬥ Історія: Братам Сільвіо та Луїджі Барбьєрі знадобилося сім років, аби вигадати рецепт смачного аперитиву Aperol. Рецепт, до речі, не змінювався з 1919 року й до сьогодні.

А світу знадобилося всього кілька років, аби полюбити Aperol Spritz — сонячний, оранжевий коктейль, визнаний найбільш фотогенічним.

Трендовий і найлітніший напій, який з однаковим задоволенням п’ють на терасах біля Середземного моря, у центрі Відня та на містках Венеції.

⬥ Смак: Ніжний, квітково-фруктовий, злегка кислуватий і з легкою гіркуватістю.

⬥ Історія: Класичний all-day коктейль на джині, що зберігає ноти романтики та пригод епохи перших польотів.

Рецепт Aviation вперше з’явився у 1916 році в барменській збірці готелю Wallick на Таймс-сквері — і був присвятою сміливцям того часу, авіаторам.

Попри те, що сучасна версія втратила свою легендарну небесну блакить — фіалковий лікер більше віддає у відтінки сіро-лілового — смак усе одно злітає.

М’яка квітково-фруктова композиція з легкою кислинкою, гірчинкою лимона та вишуканим відлунням вишневого лікеру Maraschino робить цей коктейль делікатним, глибоким і дещо сентиментальним.

Це не просто напій, а лист із минулого, коли небо було новим кордоном, а кожен коктейль — тостом за мрії.

⬥ Смак: М’який, округлий, фруктово-солодкий, трохи димний, із нотами апельсина та вишні.

⬥ Історія: Зараз буде сумна й пристрасна історія про матадора Хуана, який розривався між двома жінками та загинув від удару бика, окропивши кров’ю — пісок, а тугою — серця коханок.

Сюжет ліг в основу голлівудського фільму, а ще вилився у ненав’язливо солодкий коктейль із приємною кислинкою. Улюбленець серед коктейлів на шотландському віскі.

⬥ Смак: Міцний, гірко-солодкий, глибокий, із нотами карамелі, апельсинової цедри та прянощів.

⬥ Історія: Це Negroni, який подорослішав. Міцніший, глибший, складніший.

Ми готуємо його на Bulleit Bourbon — бурбоні з нотами дуба, ванілі й ледь відчутним димом.
Смак — гірко-солодкий, із характером. Це коктейль не для аперитиву, а для розмов про життя.

З’явився він у 1927-му — в паризькому Harry’s New York Bar.

Гість, редактор журналу The Boulevardier, попросив щось на базі віскі.

Бармен змішав бурбон із вермутом і кампарі — і світ отримав нову класику.

⬥ Смак: Ніжний, десертний, вершково-шоколадний.

⬥ Історія: Улюблений all-day cocktail Джона Леннона, яким він особливо захопився під час свого «lost weekend» (періоду, коли він розійшовся з Йоко Оно). Солодко-вершковий смак коктейлю Brandy Alexander дає всі підстави жартома називати його «мілкшейком».

Коктейль, до речі, впевнено закріпився у списку «Незабутні» — одному з трьох офіційних переліків коктейлів Міжнародної асоціації барменів, які можна замовити по всьому світу.

⬥Смак: Свіжий, кисло-солодкий, трішки трав'янистий.

⬥Історія: Візитівка Бразилії на основі кашаси. У перекладі з португальської — «селяночка». І це не дивно, адже лайми, тростинний цукор і горілка кашаса знайдуться в кожному бразильському домі в провінції.

Бразильці кажуть, що спершу коктейль готували як ліки для полегшення симптомів іспанського грипу наприкінці Першої світової війни (так-так, багато коктейлів спочатку справді мали лікувальне призначення). Оригінальний рецепт складався з кашаси, зеленого лимона, меду та часнику.

⬥ Смак: Ніжний, кисло-солодкий, із малиновим акцентом і кремовою текстурою.

⬥ Історія: Потрапити до Clover Club мріяв кожен джентльмен того часу. І не дарма: впливові люди збиралися за столом у формі листка конюшини, щоб поговорити про культуру й політику — і підняти бокал з «офіційним коктейлем засідань». А тим часом шейкер-бої передавали один одному шейкери з коктейлем Кловер Клаб, щоб не відморозити руки та добре збити всі інгредієнти.

⬥ Смак: Свіжий, кисло-солодкий, із легкою цитрусовою гірчинкою та ягідним відтінком журавлини.

⬥ Історія: Після церемонії «Ґреммі» телефон Дейла де Гроффа, бармена «Rainbow Room», буквально вибухнув дзвінками з одним питанням: «А що там учора вночі пила в тебе Мадонна?».

Коктейль миттєво став шалено популярним, адже горілка в ньому майже не відчувається — напій міцний, але напрочуд питкий.

«Чому ми перестали пити цей коктейль?» — запитують герої.

«Тому що решта людей почала», — усміхається Керрі Бредшоу, героїня серіалу «Секс і місто».

⬥ Смак: Свіжий, кисло-солодкий, цитрусовий.

⬥ Історія: У будь-якому барі світу, куди б ти не зайшов замовити Daiquiri, бармен завжди впізнає цей коктейль. У кожній країні це буде свій Daiquiri, але щоразу — потрапляння «в десяточку».

Класичний ромовий коктейль народився на сонячній Кубі у 1898 році, а перший рецепт був написаний одразу на 6 порцій — Daiquiri пили всі. США почали пити цей коктейль під час Сухого закону, коли ті, хто найбільше страждав від заборони, літали на Кубу за коктейлями.

Найбільшим поціновувачем Daiquiri завжди був Хемінгуей. Недарма його називали «Papa Doble» — на честь подвійної порції коктейлю, яку він випивав у «Florida Bar».

⬥ Смак: Сухий, міцний, елегантний, із чітко вираженим смаком джину, тонкими трав’яними нотами вермуту та солонуватим відтінком оливки.

⬥ Історія: Про походження цього коктейлю написано чимало: легенди, здогадки, цілі книги. Але відомо точно — у 1950-х жоден ланч не проходив без трьох мартіні.

Сухий вермут, крижаний джин Tanqueray No. Ten, одна оливка — мінімум інгредієнтів, максимум характеру.

Це не просто коктейль — це тест на витримку й смак.

Бо щиро любити Dry Martini здатен лише поціновувач, який дозрів до елегантної простоти.

Радимо також поекспериментувати з пропорціями: як у хімії, варто вивести свою ідеальну формулу.

⬥ Смак: Ягідно-імбирний, кисло-солодкий, з легкою гостринкою, нотками чорної смородини й лимонною свіжістю.

⬥ Історія: Щойно візьмеш до рук El Diablo, промайне думка: «Дорогенький, де ж ти так довго ховався?» Смородина в обіймах текіли, пікантна гострота імбирного пива, колір червоної фестивальної маски на El Día de Muertos — національному мексиканському святі.

Насолоджуйтесь, chicas y muchachos.

⬥ Смак: Насичений, гіркувато-солодкий, кавовий, з легким шоколадним посмаком.

⬥ Історія: Espresso Martini — без еспресо та мартіні?

Забаганки селебріті призводять до появи футуристичних костюмів, закритих клубів і навіть смачних коктейлів. Дік Бредсел змішав горілку з еспресо на прохання топ-моделі — щоб збадьорити й здивувати її.

Ходять чутки, що це була Наомі Кемпбелл або Кейт Мосс, але, чесно кажучи, у ті часи вони ще тільки навчалися в школі.

Ми теж вирішили здивувати вас у стилі Бредсела й погратися зі смаками — навіть не використовуючи традиційне еспресо. Кавова горілка, класична горілка та ванільний сироп — і смакує ще краще, ніж класичний Espresso Martini.

⬥ Смак: Кисло-солодкий, бузиновий, травʼянисто-терпкий. 

⬥ Історія: Що важливіше: перше слово чи останнє?

Перед тобою — впевнений конкурент Last Word. Особливу іскру цьому коктейлю надає італійський трав’яний лікер Strega, що перекладається як «відьма».

Без чорної магії, зате з ніжними квітковими нотами бузини та свіжою лаймовою кислинкою — після цього напою на інші коктейлі дивитися буде важко.

Цей смак — справжнє заклинання, що западе глибоко в серце!

⬥ Смак: Свіжий, кисло-солодкий, цитрусовий, з бульбашками.

⬥ Історія: Цей коктейль на основі джину, ігристого та лимонного фрешу датується Першою світовою війною, а його перша версія з’явилася у 1915 році в барі «New York» у Парижі.

Задумка полягала в тому, щоб комбінація інгредієнтів влучала в рецептори потужно — наче залп французької 75-мм польової гармати.

Міцно й смачно.

⬥ Смак: Легкий, свіжий, апельсиновий, з м’якою гіркуватістю й оксамитовою текстурою.

⬥ Історія: Говорити про цей коктейль варто, склавши руку в італійському жесті.

Бо це — найпростіший та найіталійськіший напій усього з двох інгредієнтів: Campari та апельсинового соку.

Коктейль — результат натхнення діяльністю Джузеппе Гарібальді, а також данина його улюбленій червоній сорочці.

Але це ще не весь символізм: Campari тут представляє північ країни, а стиглі апельсини — сонячний південь Італії.

⬥ Смак: Сухий, освіжаючий, ялівцевий, з виразною лаймовою кислинкою.

⬥ Історія: Gimlet має просту й зрозумілу історію, яка бере початок ще в XIX столітті.

Погодься, «цинга» звучить не надто романтично, та саме цей коктейль став найціннішим подарунком для британських офіцерів, які страждали на дефіцит вітаміну C.

Контр-адмірал сер Томас Десмонд Ґімлет змушував моряків пити джин із лаймом, відучуючи їх від корабельного рому.

Так і народився Gimlet — на основі джину та лаймового кордіалу.

Вишуканий, смачний і навіть корисний.

⬥ Смак: Свіжий, огірковий, злегка пряний, із квітковими та імбирними нотками.

⬥ Історія: Неймовірно легкий і водночас характерний коктейль, що пахне свіжоскошеною травою й ранковим англійським садом після дощу.

Кажуть, автори коктейлю надихалися саме ними.

Це вже не просто класика на джині — твіст із імбирною горілкою додає легкого пряного настрою, а фреш огірка освіжає, як подих вітру в тіні кущів лаванди.

Квіткові ноти бузини м’яко обіймають кожен ковток, залишаючи ніжний шлейф.

Цей напій — як літній вечір, коли не хочеться нічого пояснювати, лише відчути момент.

⬥ Смак: Сухий, міцний, горіхово-віскарний, з легким мигдальним посмаком.

⬥ Історія: Коктейль Godfather тісно пов’язаний із кінематографом і легендарним фільмом «Хрещений батько». Вважається, що його створили у 1970-х — на хвилі популярності стрічки «The Godfather» Френсіса Форда Копполи.

Напій поєднує віскі та лікер Amaretto — проста, але виразна комбінація, що уособлює силу й солодкість водночас. Як і сам Віто Корлеоне.
Завдяки глибокому смаку й легкому рецепту, Godfather швидко став класикою коктейльної культури.

⬥ Смак: Ніжний, вершковий, з яскравими шоколадно-ванільними нотами і легкою солодкістю.

⬥ Історія: Відбиток червоної помади на бокалі з шоколадно-вершковим коктейлем — і щедрі чайові. Бармен проводжає поглядом солодку парочку, що, сміючись, сідає в новенький Cadillac кольору золота.

Столиця Золотої лихоманки, масивні обручки щойно заручених і захід сонця в Ельдорадо — цей коктейль не міг називатися інакше. Зухвала розкіш у бокалі.

⬥ Смак: Солодкий, вершково-шоколадний, з яскравою м’ятною прохолодою.

⬥ Історія: Влучніше поєднання, ніж м’ята й шоколад, хіба що морозиво у вафельному ріжку. До речі, Grasshopper — це як підтанулий пломбір, який хочеться пити знову й знову. Ідеальний десертний коктейль, що виконує ще й комунікативну функцію: саме він «розв’язував» язик мовчазному Раджешу з серіалу «Теорія великого вибуху».

⬥ Смак: Сухий, благородний, з виразними нотами винограду, дубу й легкою трав’янистістю.

⬥ Історія: Уявіть, якби за знання коктейлів можна було отримати науковий ступінь. Скажімо, доктор коктейльних наук. Але поки ми фантазуємо — час випити Harvard: ідеальний аперитив із сухим, трав’янистим смаком.

Коньяк, вермут і дрібка тоніка — аж хочеться стати випускником такого Гарварда!

Кажуть, цей коктейль з’явився ще в кінці XIX століття у студентському барі поблизу кампусу Гарвардського університету. Його пили як святковий тост після складання іспитів — бо ж нічого так не стимулює розум, як правильна пропорція коньяку й вермуту.

⬥ Смак: М’який, вершковий, з глибокими кавовими нотами та теплом ірландського віскі, з легким балансом цукрової солодкості.

⬥ Історія: Пізньої ночі взимку 1944 року літак вилетів із Фойнса до Нью-Йорка. Погода не була прихильною, і через кілька годин польоту капітан вирішив повернутися до Фойнса, аби не ризикувати життям людей. Повідомлення азбукою Морзе було відправлено до диспетчерської: «Терміново! Ми повертаємося!». Коли шефа Джо Шерідана попросили приготувати щось особливе для зігріву, він з натхненням додав у каву гарного ірландського віскі. Один пасажир підійшов до нього і подякував: «До біса смачно. Це була бразильська кава?». На що Джо жартівливо відповів: «Ні, це кава по-ірландськи!»

⬥ Смак: Яскравий, пряний, з легкою гіркуватістю й цитрусовою свіжістю.

⬥ Історія: «Кожен коктейль розповідає свою історію», — сказали керівники Campari Group і запросили відомого режисера Паоло Сорентіно зняти 12 мініфільмів про історію 12 різних коктейлів. Killer in Red став одним із них. У фільмі все, як у барній справі: багато загадок, атмосфера і леді в червоному за барною стійкою.

Цікаво, що назва коктейлю відсилає до легенди про спокусливу та небезпечну жінку, яка завжди з’являється у червоному, залишаючи по собі слід пристрасті й таємниць — саме так і народжувався цей напій з яскравим і чітким смаком, який не залишає байдужим.

⬥ Смак: Трав’янистий, пряний, з нотами цитрусу та легким квітковим відтінком.

⬥ Історія: Твіст на класичний коктейль часів Сухого закону — «Last Word», у якому ключову роль відіграє італійський лікер Strega.

Цей напій зберігає дух епохи, додаючи сучасний штрих у вигляді нових ароматів і смакових відтінків. Він ніби переносить у часи, коли коктейлі були справжнім мистецтвом і кожен інгредієнт мав значення. Спробуй — і відчуєш, як історія оживає в кожному ковтку.

⬥ Смак: Тропічний, фруктовий, з яскравими цитрусовими нотами і легкою пряністю.

⬥ Історія: Історія пам’ятає лише двох королів тропічних тікі-коктейлів — Дона Бічкомбера і Трейдера Віка. Кожен із них завзято сперечався за право називатися автором найвідомішого тікі-коктейлю — Mai Tai. Але яка зараз різниця, якщо він п’ється, любиться та оспівується? З таїтянської мовою назва означає «найкращий» або «неймовірний», а ми ж просто кажемо: «Тропічний Mai Tai — це не коктейль, це стиль життя».

⬥ Смак: Сухий, міцний, гіркувато-пряний, з вишневими нотами.

⬥ Історія: Кажуть, уперше Manhattan подали у 1870-х — на вечірці в Manhattan Club у Нью-Йорку. Господинею була не хто інша, як леді Рендольф Черчилль — мати майбутнього прем’єра Великої Британії.

Коктейль так припав до смаку гостям, що вже наступного дня його почали замовляти в інших барах, просто кажучи: «той із Мангеттен Клабу».

Чи правда це — вже не так важливо. Бо Manhattan став легендою.

Ми готуємо його на Bulleit Bourbon — бурбоні з виразним характером і довгим посмаком. Саме те, що потрібно для коктейлю, який не потребує представлення.

⬥ Смак: Свіжий, кисло-солодкий, з цитрусовими нотами та легкою солонуватістю.

⬥ Історія: «Маргарита — це більше, ніж просто ім’я дівчини», — стверджувала реклама першого імпортера Jose Cuervo у США. Коктейль на основі текіли, відомий у всьому світі, уперше з’явився в друкованому вигляді у 1953 році в журналі Esquire. Та ми любимо його й досі.

За легендою, напій створили спеціально для акторки Маржорі Кінг, яка мала алергію на весь міцний алкоголь, окрім текіли.

«Маргарита» — це ідеальне поєднання кислого, солоного, солодкого й гіркого — чотири з п’яти основних смакових профілів. Саме цей баланс зробив її улюбленицею мільйонів. Інакше як пояснити той факт, що щогодини у США випивають понад 185 000 порцій цього коктейлю?

⬥ Смак: Міцний, насичений, трохи солодкуватий, із нотами ялівцю, цитруса, трав і легкою гірчинкою в посмаку.

⬥ Історія: Цей коктейль можна одночасно назвати прадідусем Dry Martini та прабабусею Manhattan. Улюблене поєднання джину та солодкого вермуту тут доповнене лікером Maraschino. Просто і смачно!

Цікаво, що Martinez вважається одним із найстаріших коктейлів, його рецепти датуються ще серединою 1800-х років і він став натхненням для багатьох сучасних класиків.

⬥ Смак: Пряний, овочевий, умамі, з димком і легкою кислинкою.

⬥ Історія: 1 січня — неофіційний день коктейлю «Кривава Мері» у США. Кажуть, тільки такий напій допомагає пережити цей день. Цей гастрономічний коктейль для бранчів вигадав паризький бармен Фернан Петіо й привіз до Америки, де він швидко став популярним.

Походження назви досі обростає легендами. Одна з версій пов’язує її з Марією Тюдор, яка повернула собі трон Англії й отримала прізвисько «Кривава» за свою жорстокість.

Популярність коктейлю породила десятки варіацій: з текілою («Кривава Марія»), з васабі й соєвим соусом («Азіатська Мері») або навіть з бульйоном («Бул Шот»).

Спробуєш нашу — на гречаній горілці з карпатськими білими грибами?

⬥ Смак: Свіжий, м’ятний, солодкий, з теплими нотами бурбона.

⬥ Історія: Перша субота травня, Kentucky Derby — найвідоміші кінські перегони на півдні США. Скакуни наближаються до фінішу, пристрасті наростають, спека зростає — і джентльменів у капелюхах може врятувати лише одне: Mint Julep у крижаній металевій чашці, вкритій інеєм.

120 000 проданих порцій м’ятного коктейлю за два дні перегонів — нічого собі! Навіть 15-й президент Рузвельт пригощав ним своїх партнерів по тенісу й жартома називав один зі своїх кабінетів «Mint Julep Cabinet».

Тебе вразить і смак, і міцність. А подається він з незвичним барним аксесуаром.

⬥ Смак: Сухий, пряний, трав’яний, з легкою кислинкою та гірчинкою.

⬥ Історія: Monte Casino вперше з’явився у The PDT Cocktail Book (2011), що зібрала рецепти з легендарного нью-йоркського спікізі-бару PDT. Назва відсилає до італійського монастиря Монтекассіно, де ще в XVI столітті монахи створили лікер Benedictine.

Це гра трьох алкогольних «душ»:
• Benedictine — трав’яний, з глибокою аптечною структурою;
• Strega — італійський лікер із нотами шафрану, м’яти й прянощів;
• Rittenhouse Rye — сухий, зерновий житній віскі.
Лимонний фреш додає кислинки й збирає все в баланс.

Monte Casino — суха, пряно-трав’яна класика з монастирським корінням.

⬥ Смак: Димний, кисло-солодкий, з цитрусовою гірчинкою і пряними нотами.

⬥ Історія: Бармен, який створив цей коктейль у нью-йоркському спікізі-барі Death & Co, назвав його «незаконним плодом кохання коктейлів Last Word і Paper Plane».

Назва Naked and Famous — зухвала і іронічна, як і сам коктейль. Вона натякає на поєднання контрастних інгредієнтів, що не мали би «офіційно» зустрітися в одному келиху — але разом створюють щось вибухове, гучне та незабутнє, як раптова слава чи ніч без правил.

⬥ Смак: Кисло-солодкий, оксамитовий, з винною фруктовістю й легкою дубовістю.

⬥ Історія: Коктейль із виразною кислинкою, родом із Чикаго, народився з ідеї наливати кларет (червоне вино) поверх класичного сауера. New York Sour — унікальний мікс, що об’єднує дві стихії: віскі та вино.

Він здобув популярність ще в 1800-х роках і досі залишається фаворитом серед сауерів. А його зовнішній вигляд — справжня естетика в келиху!

⬥ Смак: Класичний, солодко-гіркий, з нотами карамелі, цитрусу та спецій.

⬥ Історія: Це один із найстаріших коктейлів, які знає барна культура.

Він з’явився ще у 1800-х, коли американці почали шукати щось цікавіше за просто віскі.
Так народився Old Fashioned — бурбон + цукор + біттер. У нашій версії — на Bulleit Bourbon, який додає тіло, дим і характер.

Його пили зранку — і для смаку, і як відновлення після веселого вечора.
Не дивуйся — просто спробуй!

⬥ Смак: Тропічний, кремовий, з нотами ананасу, кокосу і цитрусу.

⬥ Історія: «Знеболююче» тут ні до чого, бо місія цього коктейлю — полегшувати похмілля.

Він був вигаданий у 1970-х у барі Soggy Dollar на Віргінських островах. Пляжний бар з промовистою назвою не мав власного пірсу, тож охочим випити доводилося стрибати з човна прямо в воду і пливти до берега, намочуючи кишені з грошима.

Після випитого ромового Painkiller-а вони кидали на барну стійку мокрий, зім’ятий долар, залишаючи його як чайові.

⬥ Смак: Грейпфрутово-агавовий, свіжий, з легкою цитрусовою гірчинкою та ніжною солонуватістю.

⬥ Історія: Цей лонг — ідеальний місток до літніх напоїв.

Характерна мексиканська текіла та грейпфрутова содова не лише чудово втамовують спрагу, а й тішать око ніжним кольором (недарма «Paloma» перекладається як «голубка»).

Вважається, що напій народився в маленьких кантиніях Халіско й швидко став національним фаворитом — легким, свіжим і таким, що дарує відчуття безтурботної сієсти.

⬥ Смак: Кисло-солодкий, фруктовий, з гіркуватим фінішем.

⬥ Історія: «I fly like paper, get high like planes». Саме ця пісня M.I.A. лунала з усіх колонок, коли Сем Росс — бармен першого новітнього спікізі-бару в Нью-Йорку — створював ідеальний баланс між гіркими, кислими та трав’яними нотами.

Не дивно, що вона так засіла йому в голові. Єдиним способом «позбутися» пісні стало — назвати коктейль на її честь.

Paper Plane — це чудове поєднання насиченого італійського лікеру Amaro Nonino та солодко-апельсинового Aperol, які доповнюють пряний бурбон і врівноважуються цитрусовою свіжістю.

⬥ Смак: Димний, медово-імбирний, з легкою кислинкою та теплими пряними нотами.

⬥ Історія: Коктейль «Пеніцилін» можна вважати найосіннішим із усіх. Його смак — торф’яні болота, імбир із медом, терпкість у роті від деревного диму, що приносить осінній вітер. Але ми не хочемо прив’язуватися до сезонів. «Пеніцилін» — це ліки від нудьги та хандри за будь-якої погоди. Безмежна любов до цього коктейлю у світі відправила його в категорію «Напої нової ери» від IBA (Міжнародна асоціація барменів).

⬥ Смак: Освіжаючий, кисло-солодкий, з легкою пінистістю та яскравими цитрусовими нотами.

⬥ Історія: Південноамериканська класика — національна гордість Перу на основі піско. Піско — міцний і приємний дистилят із групи бренді, який ідеально втамовує спрагу. Принаймні, так кажуть перуанці.

Американець Віктор Воен Морріс, який переїхав до Перу, не міг обійтися без свого улюбленого Whiskey Sour. Тож, експериментуючи, він створив Pisco Sour — напій, у якому ти спочатку насолоджуєшся густою хмарою піни, а потім відчуваєш рятівну прохолоду. Muy bien!

⬥ Смак: Солодкий, тропічний, маракуєвий, з ваніллю, легкою кислинкою та сухим ігристим посмаком.

⬥ Історія: Епоха розгульного гламуру могла народити лише такий коктейль — сексуальний, екзотичний, помірно солодкий і грайливий. Ваніль, горілка, маракуйя та ігристе — саме те, що, за задумом автора, мала б пити відома порнозірка.

Це коктейль для тих, хто хоче блищати, фліртувати й жити у своєму кіно.

⬥ Смак: Міцний, медово-пряний, з теплими нотами торфу й спецій.

⬥ Історія: Барний світ сповнений легенд. Одна з них стверджує, що назва Rusty Nail з’явилася на честь іржавих цвяхів на дерев’яних ящиках Drambuie, які викидали у Гудзон під час Сухого закону. Інша — що коктейль колись змішували справжнім цвяхом.

Жодна з версій не применшує смаку цього класичного дуету — шотландського віскі й лікеру Drambuie з медово-трав’яним акцентом. Міцний, характерний і лаконічний.

⬥ Смак: Міцний, сухий, пряний, із легкими анісовими й цитрусовими нотами.

⬥ Історія: У Новому Орлеані є свій закон: джентльмен завжди замовляє Sazerac.
Міцний, гордий, з характером — коктейль, що може заглушити навіть найгарячішу політичну суперечку чи зупинити найризикованішу партію в покер.

— Сьогодні фарт на моєму боці. Джентльмени, карти на стіл. Sazerac на Bulleit — мій хід і мій рахунок.

⬥ Смак: Солодкий, пряний і трохи цитрусовий, із легкою вишневою гірчинкою.

⬥ Історія: Уяви собі: Сінгапур 1920-х років. Ти — знуджена дружина британського колоніального чиновника, в якого ніколи немає для тебе часу. Спекотна задуха тільки й штовхає на думку випити чогось освіжаючого й міцного. Але що робити з косими поглядами? Адже таким пані нібито негоже пити посеред дня.

Винахідливий бармен готелю Raffles майстерно поєднав фруктові соки й лікери у високому келиху, замаскувавши алкоголь. Пані були врятовані, а світ отримав тропічний коктейль, легкий і небезпечно приємний на смак.

⬥ Смак: Кремовий, ніжний і солодкий, з нотами кави та ванілі.

⬥ Історія: Так, це саме той коктейль, що його герой «Великого Лебовські» тримав у руці, йдучи крізь життєві бурі в халаті й капцях.
Вершковий, кавовий, на основі горілки Ketel One — чистої, як правдиве слово.
І так, він має ще одну, стару назву, яку ми не вимовляємо вголос.
Здогадуєшся чому?

⬥ Смак: Свіжий, кисло-солодкий, з яскравими цитрусовими нотами та м’якою агавовою солодкістю.

⬥ Історія: Якщо опитати барменів у всьому світі про їхній улюблений рецепт «Маргарити», то багато хто з них однозначно обере Tommy’s Margarita.

Цей коктейль — справжнє побачення з текілою: вона тут — як під лупою, у дуеті з агавовим сиропом і збалансованим смаком.
Автором рецепта став Хуліо Бермехо, знаний як «людина-агава», власник Tommy's Mexican Restaurant у Сан-Франциско.

Ресторан, до речі, досі працює. Тож, коли будеш у Сан-Франциско, обов’язково зазирни до Tommy’s на фахітас і «Маргариту».

⬥ Смак: Міцний, пряний, з гіркувато-трав’яними й карамельно-дубовими нотами.

⬥ Історія: Vieux Carré (у перекладі з французької — «Старий квартал») — коктейль, названий на честь історичного серця Нового Орлеана, знаного також як Французький квартал. Це місце, де джаз лунав ще до того, як став жанром, а вулиці дихають легендами. Саме тут, у темних провулках довкола площі Vieux Carré, можна було зустріти Хемінґвея. 

Атмосферний і міцний, із французьким шармом і легкою загадковістю, цей коктейль став частиною культурної спадщини міста. 

Недарма його п’ють герої фільмів «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» та «Інтерв’ю з вампіром».

⬥ Смак: Збалансований, із яскравою кислинкою, м’якою солодкістю, легкою тепкістю і гладким посмаком.

⬥ Історія: Найпоширеніший у світі «сауер». Класика. Це — той самий смокінг або «маленька чорна сукня» у світі коктейлів.

Недарма це був єдиний напій, який пили моряки в 1700–1800-х роках, рятуючись від дефіциту вітаміну С та виснаження. А потім Whiskey Sour нарешті потрапив на сушу і одразу підкорив тисячі сердець.

⬥ Смак: Свіжий, трав’яний, із м’якою кислинкою.

⬥ Історія: Ароматна композиція на основі Gordon’s Alcohol Free — з кордіалом зі свіжого базиліку, ананасом і наноцитрусом.

Алкоголю тут не відчувається — тому що є все інше: аромат, текстура, свіжість, базиліковий післясмак і, звісно, безалкогольний джин Gordon’s.

⬥ Смак: Свіжий, ялівцево-трав'яний, цитрусовий, із приємною тонічною гірчинкою.

⬥ Історія: Ми переписали історію джин-тоніка, створивши його безалкогольну версію. Джин-тонік перейшов у нову лігу — тепер його точно замовлятимуть усі. Найочевидніший коктейль будь-якої вечірки, незмінна улюблена класика.

На сцені — джин Gordon’s Alcohol Free, який зберіг усю ароматну драму ялівцю, не викресливши нічого, окрім градусів.

Від себе ми додали селеровий біттер і м’ятно-щавлевий кордіал. Подаємо зі слайсом огірка.
Втамовує спрагу. Дарує свіжість. Залишає тебе у фокусі.

⬥ Смак: Гірко-апельсиновий із тонкою квітковістю, сухий, елегантний.

⬥ Історія: Це Негроні, що пройшов детокс, але не втратив характеру. Уяви класичну формулу — гіркота бітера, карамельно-трав’яні відтінки вермуту та ялівцевий аромат джину, — тільки тут вони звучать чисто, без градусів.

Gordon’s Alcohol Free додає ту саму суху ялівцеву ноту, яку ти любиш у справжньому Негроні. А баланс цитрусової цедри й прянощів створює ілюзію коктейлю «для дорослих» — хоча він абсолютно безпечний для денного Зум-колу чи вечірньої тверезої прогулянки містом.

⬥ Смак: Мигдально-гіркуватий, теплий, димний, із легким цитрусовим обрисом.

⬥ Історія: Марципан — це спогад про розкіш у світі обмежень.

Народжений у часи, коли цукор був дорожчий за шовк, а мигдаль був символом родючості, він став десертом для тих, хто вмів чекати. Його їли повільно, з трепетом. Саме так ми пропонуємо пити наш безалкогольний коктейль, що смакує точнісінько як марципан.

У рецептурі з цікавого — безалкогольне амарето (0% ABV) та тютюновий біттер.

⬥ Смак: Яскраво тропічний, фруктово-кислий, із солодким манговим відтінком і легкою квітковою нотою бузини.

⬥ Історія: Уяви: розпал літа, тінь від пальм, і на тобі бризки мангового соку з апельсином — бо саме так випадково народився Mango Spritz.

Бармен змішав усе, що нагадувало відпустку: тропічні пюре, сонячні цитруси, трохи бузинової ніжності — і вирішив не додавати жодного градуса.

Бо іноді найкраща ейфорія — це смак.
Манго Спріц. Безалкогольний. Але такий п’яний на емоції.

⬥ Смак: Тропічно-вершковий, ігристий, із м’якою шовковою кислинкою.

⬥ Історія: «Як порнозірка може бути цнотливою?» — запитаєш ти, ледь усміхнувшись кутиком рота. Може — якщо йдеться про безалкогольний «Порнстар Мартіні».

Це той самий класичний коктейль, який обожнюють наші гості, але (!) з безалкогольним просеко. Знайомий і улюблений смак маракуї, ваніль і приємна, делікатна кислинка.

Цей коктейль не п’янить, але все ще вміє фліртувати.

⬥ Смак: Яскраво томатна, з пряним і солонуватим відтінком, з легкою кислинкою лимона та гострою ноткою часнику і перцю.

⬥ Історія: Сангріта, що в перекладі з іспанської означає «маленька кров», — це традиційна суміш пряних соків, яку випивають разом із порцією текіли. Як джин не мислиться без тоніка, так і текіла п’ється гірше без пікантної сангріти. Тим більше що ми додаємо (цілих!) 13 секретних інгредієнтів, аби тобі ідеально смакувало. Попросили томатний сік відійти трішки в сторону. Сангріта, твій вихід!