• Історія коктейльних епох

• • •

COCKTAIL DAWN

(Ера Зародження)

1806-1862

США 19 століття — це доволі нудненька історія. Ні тобі відомих письменників, ні науковців чи художників. У цій культурній пустці мало народитися щось, що поставило б Америку у роль творця і країни, яка може дати світу нове мистецтво. Мистецтво міксології.

На місце високої кулінарії, переоцінених вин та класичних творів прийшла вона — алкогольна імпровізація, легка та вільна, наче запальний джаз.

Нова американська мода на mixed drinks почала підкорювати світ, передаючи атмосферу барів у найкращих готельних лобі. В руку людини, нарешті, потрапив коктейль — предмет нового мистецтва, зі своєю історією, яку будуть переказувати наступним поколінням.

Коктейлі з цієї епохи: Sherry Cobbler, Mint Jule, Rum Butter Toddy.

Пабло Пікассо «Любителька абсенту», 1901

• • •

GOLDEN AGE

(Золотий Вік)

1862-1920

Золотий вік. Час, коли люди познайомилися з телефоном, автомобілем, електричним ліхтарем, літаком. Та поруч з цими відкриттями відбувалися не менш важливі: Manhattan, Daiquiri, Martini та ще з десяток коктейлів, які замовляють по всьому світу й досі.

Ооо, люди того часу зналися на розвагах. Імениті бармени створювали нові поєднання алкоголю з соками, лікерами та фруктами.

Письменники та політики, актори та джазмени підіймали бокали від узбережжя до узбережжя на спортивних заходах, званих обідах та балах, океанських лайнерах та яхтах, у барах, на літніх курортах, у готелях, вагонах потягів та приватних особняках.

Бармен прирівнювався до знаменитості. Кажуть, Джері Томас, який видав перший посібник для бармена, заробляв на рівні з віце-президентом.

Справді, золоті часи!

Коктейлі з цієї епохи: Clover Club, Singapore Sling, Sazerac, Grasshopper.

Пабло Пікассо «Абсент», 1901

• • •

PROHIBITION

(Сухий закон)

1920-1933

Це були темні часи. Релігійно слухняні дружини буквально демонізували алкоголь, вважаючи що він руйнує сім’ї та шлюби. До їх занепокоєних голосів доєдналися ще фабрики та заводи, які точно не хотіли нести відповідальність за п'яні виробничі травми. Насправді, вони мали рацію. Зустріти опівдні тверезу людину ставало все важче. Тенденція «drink hard» стала обов'язковим щоденним ритуалом.

У 1920-му хмільна Америка увійшла в нову еру — еру «Сухого закону». Протягом 13 років виробництво, продаж та перевезення алкоголю переслідувались законом. Та звичка пити нікуди не зникла. Вона переїхала у підпільні «speakeasy» заклади, які не мали вивіски та до яких можна було потрапити через замаскований вхід (наприклад, телефонну будку). Бутлегери розливали неякісний алкоголь, бармени почали масово виїжджати з США, а багато рецептів коктейлів були безнадійно втрачені.

По правді, дивні часи. Та навіть вони залишили по собі кілька «сухозаконних» коктейлів, які подаються у різних країнах ... і у нашому барі.

Коктейлі з цієї епохи: Blood and Sand, 12 Mile Limit, Monkey Gland, Last Word, BLoody Mary.

Едгар Дега «Абсент», 1876

• • •

AFTER PROHIBITION

(Післявоєнна ера)

1934-1968

Закінчилась ера «Сухого закону» і випала нагода підняти хороший коктейль за завершення заборон. Більше того, коктейльна культура після війни пішла впевнено крокувати світом. Італійці везли до Америки свої трав'яні лікери, з’явився європейський стиль коктейлів, а полінезійські мотиви проникли на континент, давши початок культурі тікі-напоїв, що подавались в дивакуватих бокалах.

Крім того, коктейль причепурився й потрапив на великі екрани. Масовий глядач вперше побачив коктейлі з ігристим у «Касабланці», ідеальний шейк в «Тонкій людині» та Бонда з його легендарним «збовтати, але не змішувати» («shaken, not stirred»).

Американці почали пити коктейлі не лише у барах. Бокал з чимось алкогольним став вірним супутником вечерь перед телевізором, а далі — і кожного сімейного застілля.

Посередньо змішувати коктейлі вміла чи не кожна домогосподарка.

А, тим часом, в магазинах з’явилися пакетовані соки, а горілка з соком завойовувала любов своєю простотою.

До чого це призвело? Глянемо у наступній ері.

Коктейлі з цієї епохи: Brandy Alexander, Golden Cadillac, El Diablo, San Francisco (Сafe Royal), Vieux Carre, Mai Tai, Three Dots and A Dash, Irish Coffee.

Поль Гоген «Нічне кафе в Арлі», 1888

• • •

DECADANCE

(Декаданс)

1969-1990

Кінець 60-х. Культура хіпі у розквіті.

Друзі твоїх батьків, які зібрались ввечері посидіти вдома з бокалом Dry Martini, тебе не дуже цікавлять. А цікавить тебе сексуальна дівчина з квітами у хвилястому волоссі, яка кружляє під гітару.

Час хіпі змінюється ерою диско. Танці в клубах під запальну музику тривають до ранку, а гультяї хочуть швидко випити щось алкогольно-яскраве і далі відриватися на танцполі. Ніхто не витрачає час на вивірене змішування напоїв, та і незвичні інгредієнти вже втрачають значення. На зміну їм приходить горілка з пакетованими соками або ж віскі сумнівної якості з шипучими солодкими модифікаторами, які розливають прямісінько з soda-пістолета.

Хлюпаєш щось у бокал, натискаєш кнопку, прикрашаєш це все отруйно-червоною вишенькою і — вуаля, коктейль готовий!

Але, все ж, ця епоха змилувалась і залишила нам декілька коктейлів, вартих уваги.

Коктейлі з цієї епохи: Bramble, Espresso Martini, Painkiller, Cosmopolitan, Tommy’s Margarita.

Пабло Пікассо «Арлекін та його подругаі», 1901

• • •

REVIVAL

(Відродження)

1991-...

Здавалось, як можна оговтатись після того, що відбувалось з коктейлями під час ери декадансу. Але історія циклічна і, як це часто буває, її змінюють люди. Декілька барменів-ентузіастів в різних куточках світу вирішили відновити легендарну коктейльну культуру Золотої епохи.

Дейл Дегроф («Король Коктейлів»), в своєму барі «Rainbow Room», відновлює рецепти сотень класичних змішаних напоїв, а його книжка «Мистецтво Коктейля» стає настільним підручником для багатьох послідовників. Бармен Саша Петраскі відкриває бар «Milk&Honey», відновлюючи концепцію спікізі, яка стає дуже популярною по всьому світу.

Створюються нові коктейлі, для яких використовують надбання науки, незвичні локальні та крафтові інгредієнти, проводяться світові конкурси та фестивалі, а слово «бармен» перестає асоціюватися зі студентами і тимчасовим підробітком. З’являється він — професіонал, гід у світ алкоголю, таємничий міксолог.

Як ми і звикли — «happy end». Хоча... чому «end»?

Ще стільки вечорів і ночей, аби ми розповідали коктейльні історії.

Коктейлі з цієї епохи: Amaretto Sour, Naked and Famous, Gin Garden, Penicillin, Paper Plane, Pornstar Martini.

Пабло Пікассо «Абсент», 1901

• • •