• • •
США 19 століття — це доволі нудненька історія. Ні тобі відомих письменників, ні науковців чи художників. У цій культурній пустці мало народитися щось, що поставило б Америку у роль творця і країни, яка може дати світу нове мистецтво. Мистецтво міксології.
На місце високої кулінарії, переоцінених вин та класичних творів прийшла вона — алкогольна імпровізація, легка та вільна, наче запальний джаз.
Нова американська мода на mixed drinks почала підкорювати світ, передаючи атмосферу барів у найкращих готельних лобі. В руку людини, нарешті, потрапив коктейль — предмет нового мистецтва, зі своєю історією, яку будуть переказувати наступним поколінням.
Коктейлі з цієї епохи: Sherry Cobbler, Mint Jule, Rum Butter Toddy.
⬥⬥⬥
The 19th-century United States was a rather dull history. No famous writers, scientists, or artists. In this cultural void, something had to emerge that would place America in the role of a creator and a country capable of giving the world new art. The art of mixology.
Instead of haute cuisine, overpriced wines, and classic works, came alcoholic improvisation, light and free, like lively jazz.
The new American fashion for mixed drinks began to conquer the world, conveying the atmosphere of bars in the best hotel lobbies. Finally, a cocktail — a subject of new art with its own history, which would be retold to future generations — fell into people's hands.
Cocktails from this era: Sherry Cobbler, Mint Julep, Rum Butter Toddy.
Пабло Пікассо «Любителька абсенту», 1901
[Pablo Picasso «Absinthe Drinker», 1901]
• • •
Золотий вік. Час, коли люди познайомилися з телефоном, автомобілем, електричним ліхтарем, літаком. Та поруч з цими відкриттями відбувалися не менш важливі: Manhattan, Daiquiri, Martini та ще з десяток коктейлів, які замовляють по всьому світу й досі.
Ооо, люди того часу зналися на розвагах. Імениті бармени створювали нові поєднання алкоголю з соками, лікерами та фруктами.
Письменники та політики, актори та джазмени підіймали бокали від узбережжя до узбережжя на спортивних заходах, званих обідах та балах, океанських лайнерах та яхтах, у барах, на літніх курортах, у готелях, вагонах потягів та приватних особняках.
Бармен прирівнювався до знаменитості. Кажуть, Джері Томас, який видав перший посібник для бармена, заробляв на рівні з віце-президентом.
Справді, золоті часи!
Коктейлі з цієї епохи: Clover Club, Singapore Sling, Sazerac, Grasshopper.
Golden Age. A time when people were introduced to the telephone, automobile, electric lamp, and airplane. Alongside these discoveries, equally important ones were taking place: Manhattan, Daiquiri, Martini, and a dozen more cocktails still ordered worldwide today.
Oh, people of that era knew how to entertain. Renowned bartenders created new combinations of alcohol with juices, liqueurs, and fruits.
Writers and politicians, actors and jazz musicians raised glasses from coast to coast at sports events, formal dinners and balls, ocean liners and yachts, bars, summer resorts, hotels, train cars, and private mansions.
A bartender was likened to a celebrity. It is said that Jerry Thomas, who published the first bartender's guide, earned as much as a vice president.
Truly, golden times!
Cocktails from this era: Clover Club, Singapore Sling, Sazerac, Grasshopper.
Пабло Пікассо «Абсент», 1901
[Pablo Picasso «Absinthe», 1901]
• • •
Це були темні часи. Релігійно слухняні дружини буквально демонізували алкоголь, вважаючи що він руйнує сім’ї та шлюби. До їх занепокоєних голосів доєдналися ще фабрики та заводи, які точно не хотіли нести відповідальність за п'яні виробничі травми. Насправді, вони мали рацію. Зустріти опівдні тверезу людину ставало все важче. Тенденція «drink hard» стала обов'язковим щоденним ритуалом.
У 1920-му хмільна Америка увійшла в нову еру — еру «Сухого закону». Протягом 13 років виробництво, продаж та перевезення алкоголю переслідувались законом. Та звичка пити нікуди не зникла. Вона переїхала у підпільні «speakeasy» заклади, які не мали вивіски та до яких можна було потрапити через замаскований вхід (наприклад, телефонну будку). Бутлегери розливали неякісний алкоголь, бармени почали масово виїжджати з США, а багато рецептів коктейлів були безнадійно втрачені.
По правді, дивні часи. Та навіть вони залишили по собі кілька «сухозаконних» коктейлів, які подаються у різних країнах ... і у нашому барі.
Коктейлі з цієї епохи: Blood and Sand, 12 Mile Limit, Monkey Gland, Last Word, Bloody Mary.
⬥⬥⬥
These were dark times. Religiously obedient wives literally demonized alcohol, believing it destroyed families and marriages. Factories and plants, which certainly did not want to bear the responsibility for drunken industrial accidents, joined their worried voices. In fact, they were right. It was becoming increasingly difficult to meet a sober person at noon. The "drink hard" trend had become a mandatory daily ritual.
In 1920, a boozy America entered a new era — the era of Prohibition. For 13 years, the production, sale, and transportation of alcohol were prosecuted by law. Yet, the habit of drinking did not disappear. It moved to underground "speakeasy" establishments, which had no signs and could be accessed through a disguised entrance (e.g., a phone booth). Bootleggers dispensed poor-quality alcohol, bartenders began to leave the US en masse, and many cocktail recipes were hopelessly lost.
Honestly, strange times. But even they left behind a few "Prohibition-era" cocktails that are served in various countries... and in our bar.
Cocktails from this era: Blood and Sand, 12 Mile Limit, Monkey Gland, Last Word, Bloody Mary.
Едгар Дега «Абсент», 1876
[Edgar Degas «Absinthe», 1876]
• • •
Закінчилась ера «Сухого закону» і випала нагода підняти хороший коктейль за завершення заборон. Більше того, коктейльна культура після війни пішла впевнено крокувати світом. Італійці везли до Америки свої трав'яні лікери, з’явився європейський стиль коктейлів, а полінезійські мотиви проникли на континент, давши початок культурі тікі-напоїв, що подавались в дивакуватих бокалах.
Крім того, коктейль причепурився й потрапив на великі екрани. Масовий глядач вперше побачив коктейлі з ігристим у «Касабланці», ідеальний шейк в «Тонкій людині» та Бонда з його легендарним «збовтати, але не змішувати» («shaken, not stirred»).
Американці почали пити коктейлі не лише у барах. Бокал з чимось алкогольним став вірним супутником вечерь перед телевізором, а далі — і кожного сімейного застілля.
Посередньо змішувати коктейлі вміла чи не кожна домогосподарка.
А, тим часом, в магазинах з’явилися пакетовані соки, а горілка з соком завойовувала любов своєю простотою.
До чого це призвело? Глянемо у наступній ері.
Коктейлі з цієї епохи: Brandy Alexander, Golden Cadillac, El Diablo, San Francisco (Сafe Royal), Vieux Carre, Mai Tai, Three Dots and A Dash, Irish Coffee.
⬥⬥⬥
The era of Prohibition ended, and the opportunity arose to raise a good cocktail to the end of the ban. Moreover, post-war cocktail culture confidently began to stride around the world. Italians brought their herbal liqueurs to America, a European style of cocktails emerged, and Polynesian motifs penetrated the continent, giving rise to the tiki drink culture, served in quirky glasses.
Additionally, cocktails got all dressed up and appeared on the big screens. The mass audience first saw sparkling cocktails in "Casablanca," the perfect shake in "The Thin Man," and Bond with his legendary "shaken, not stirred."
Americans began drinking cocktails not only in bars. A glass of something alcoholic became a faithful companion to dinners in front of the TV, and later — at every family gathering.
Almost every housewife knew how to mix cocktails passably.
Meanwhile, packaged juices appeared in stores, and vodka with juice won love with its simplicity.
What did this lead to? Let's see in the next era.
Cocktails from this era: Brandy Alexander, Golden Cadillac, El Diablo, San Francisco (Cafe Royal), Vieux Carre, Mai Tai, Three Dots and A Dash, Irish Coffee.
Поль Гоген «Нічне кафе в Арлі», 1888
[Paul Gauguin «Night Café in Arles», 1888]
• • •
Кінець 60-х. Культура хіпі у розквіті.
Друзі твоїх батьків, які зібрались ввечері посидіти вдома з бокалом Dry Martini, тебе не дуже цікавлять. А цікавить тебе сексуальна дівчина з квітами у хвилястому волоссі, яка кружляє під гітару.
Час хіпі змінюється ерою диско. Танці в клубах під запальну музику тривають до ранку, а гультяї хочуть швидко випити щось алкогольно-яскраве і далі відриватися на танцполі. Ніхто не витрачає час на вивірене змішування напоїв, та і незвичні інгредієнти вже втрачають значення. На зміну їм приходить горілка з пакетованими соками або ж віскі сумнівної якості з шипучими солодкими модифікаторами, які розливають прямісінько з soda-пістолета.
Хлюпаєш щось у бокал, натискаєш кнопку, прикрашаєш це все отруйно-червоною вишенькою і — вуаля, коктейль готовий!
Але, все ж, ця епоха змилувалась і залишила нам декілька коктейлів, вартих уваги.
Коктейлі з цієї епохи: Bramble, Espresso Martini, Painkiller, Cosmopolitan, Tommy’s Margarita.
⬥⬥⬥
The late 60s. The hippie culture is in full bloom.
Your parents' friends gathered in the evening at home with a glass of Dry Martini don't interest you much. But you are interested in a sexy girl with flowers in her wavy hair, dancing to the guitar.
The hippie era is changing into the disco era. Club dances to fiery music last until the morning, and revelers want to quickly drink something brightly alcoholic and continue to tear up the dance floor. No one spends time meticulously mixing drinks, and unusual ingredients no longer matter. Instead, vodka with packaged juices or questionable-quality whiskey with fizzy sweet modifiers, dispensed straight from a soda gun, takes their place.
You pour something into a glass, press a button, decorate it all with a toxic red cherry and — voila, the cocktail is ready!
However, this era showed mercy and left us a few noteworthy cocktails.
Cocktails from this era: Bramble, Espresso Martini, Painkiller, Cosmopolitan, Tommy’s Margarita.
Пабло Пікассо «Арлекін та його подругаі», 1901
[Pablo Picasso «Harlequin and His Companion», 1901]
• • •
Здавалось, як можна оговтатись після того, що відбувалось з коктейлями під час ери декадансу. Але історія циклічна і, як це часто буває, її змінюють люди. Декілька барменів-ентузіастів в різних куточках світу вирішили відновити легендарну коктейльну культуру Золотої епохи.
Дейл Дегроф («Король Коктейлів»), в своєму барі «Rainbow Room», відновлює рецепти сотень класичних змішаних напоїв, а його книжка «Мистецтво Коктейля» стає настільним підручником для багатьох послідовників. Бармен Саша Петраскі відкриває бар «Milk&Honey», відновлюючи концепцію спікізі, яка стає дуже популярною по всьому світу.
Створюються нові коктейлі, для яких використовують надбання науки, незвичні локальні та крафтові інгредієнти, проводяться світові конкурси та фестивалі, а слово «бармен» перестає асоціюватися зі студентами і тимчасовим підробітком. З’являється він — професіонал, гід у світ алкоголю, таємничий міксолог.
Як ми і звикли — «happy end». Хоча... чому «end»?
Ще стільки вечорів і ночей, аби ми розповідали коктейльні історії.
Коктейлі з цієї епохи: Amaretto Sour, Naked and Famous, Gin Garden, Penicillin, Paper Plane, Pornstar Martini.
⬥⬥⬥
It seemed impossible to recover from what happened to cocktails during the era of decadence. But history is cyclical and, as often happens, it is changed by people. A few enthusiastic bartenders in different corners of the world decided to revive the legendary cocktail culture of the Golden Age.
Dale DeGroff ("King of Cocktails"), in his bar "Rainbow Room," revived the recipes of hundreds of classic mixed drinks, and his book "The Craft of the Cocktail" became a textbook for many followers. Bartender Sasha Petraske opened the bar "Milk & Honey," reviving the concept of speakeasies, which became very popular worldwide.
New cocktails are created, using scientific advancements, unusual local and craft ingredients. Global competitions and festivals are held, and the word "bartender" ceases to be associated with students and temporary jobs. A new professional emerges — a guide to the world of alcohol, the mysterious mixologist.
As we are used to — "happy end." Although... why "end"?
There are still so many evenings and nights for us to tell cocktail stories.
Cocktails from this era: Amaretto Sour, Naked and Famous, Gin Garden, Penicillin, Paper Plane, Pornstar Martini.
Пабло Пікассо «Абсент», 1901
[Pablo Picasso «Absinthe», 1901]
• • •